експертиза

-и, ж.

Розгляд, дослідження якої-небудь справи, якогось питання з метою зробити правильний висновок, дати правильну оцінку відповідному явищу. || Дослідження, розгляд експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань.

••

Експерти́за грошови́х зна́ків — перевірка паперових грошових знаків і розмінної монети на їх справжність і платіжність.

Експерти́за доро́жньо-тра́нспортної приго́ди — дослідження на основі спеціальних знань з метою визначення обставин дорожньо-транспортної пригоди та умов, що сприяли її виникненню.

Експерти́за техні́чної документа́ції — дослідження відповідності технічної документації встановленим вимогам.

Психіатри́чна експерти́за — визначення лікарями-психіатрами психічного стану хворого з метою вирішення питань його осудності.

Саніта́рно-гігєні́чна експерти́за — експертиза, що з'ясовує відповідність об'єкта експертизи державним санітарним нормам і правилам.

Судо́во-меди́чна експерти́за — використання медичних та біологічних знань для вирішення питань, які виникають у практичній діяльності органів дізнання, слідства та суду.

Судо́во-психі́чна експерти́за — визначення експертами-психіатрами психічного стану звинувачуваного чи підозрюваного, коли виникають сумніви про їх осудність.

Токсикологі́чна експерти́за — оцінювання токсичності хімічних речовин, матеріалів та виробів, що ґрунтується на результатах санітарно-гігієнічних досліджень.